Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №265 Харківської міської ради"

Зміст діяльності психологічної служби закладу

1. Сприяння розвитку пізнавальних і творчих здібностей дітей, створювання умов для формування у них мотивації до саморозвитку.

2. Психологічна підготовка не готових до школи дітей (старші групи).

3. Психологічний супровід дітей раннього віку.

4. Спрямування роботи вихователів на самостійний розвиток здібностей кожної дитини та своєчасного виявлення обдарованості.

5. Консультативна робота, яка спрямована на вирішення психологічних проблем, які виникають через взаємовідносини «вихователь – дитина – батьки».

6. Просвітницька робота серед педпрацівників та батьків вихованців з метою підвищення їх психологічної компетенції та психологічної культури.

Більшість сучасних українців не можуть відокремити поняття "психолог", "психотерапевт" та "психіатр"...

Психолог - фахівець, що здобув психологічну освіту. Психологічна - це не медична освіта, і тому психолог (на відміну від психіатра) не має права виписувати ліки. Області застосування його знань - психологічне консультування здорових людей.
У яких ситуаціях може допомогти психолог: при труднощах: у спілкуванні, в ухваленні рішень, у взаєминах. Роботою психолога є виступати певним дзеркалом, дати людині можливість побачити своє життя, проблеми збоку. Застосувати все те, що може допомогти звести містки між собою і собою, собою і людьми, соціумом.
Не треба думати, що психологи змінюють життя, ні – психолог довго слухає клієнта після чого допомагає знайти вихід з різних ситуацій. Шляхи вирішення проблем закладені в самій людині, необхідно лише допомогти усвідомити їх.

Хто такий клієнт психолога?

Клієнт — це психічно здорова людина, що має здатність розсудливо мислити, міркувати, відчувати і адекватно передавати свої думки і відчуття.
Клієнт — людина, що має проблеми або утруднення в собі самому, або у відносинах з іншими, або в життєвій ситуації, що склалася.
Клієнт — це людина, що визнає наявність проблеми або утруднення, і що ухвалив рішення міняти щось в собі самому (думки, погляди, способи дії) для досягнення бажаної мети.
Клієнт — це людина, яка має бажання, час, сили і можливість приділити собі увагу на період консультативного процесу і на якийсь час між консультаціями.
Психотерапевт – фахівець (лікар або психолог), який надає допомогу найчастіше нефармакологічними методами. Спрощено кажучи, психотерапевт - людина, що опанувала один з напрямів психотерапії. Психотерапевти працюють як з психічно здоровими людьми, так і з людьми на межі здоров'я і захворювання
(неврози, депресії...) Психотерапевт використовує визначені психотехніки, щоб допомогти клієнтові вирішити його проблему.
Психіатр - це фахівець в області діагностики і лікування психічних розладів (захворювань). Використовує переважно медикаментозні методи лікування, але також і різні види психотерапії. Психіатр працює з людьми психічно хворими, такими, що мають серйозні відхилення в психіці.

Чи дає психолог поради?

У процесі надання психологічної допомоги психолог прагне до того, щоб приймати клієнта таким, який він є, створити умови для його самовизначення й особистісного зростання, а також до того, щоб він по-новому подивився на власну поведінку. Інакше кажучи, в основі професійного ставлення психолога до клієнта лежить переконання в тому, що людям властива складність, унікальність і тенденція до розвитку й реалізації свого потенціалу.
Тому, як правило, психологи не дають поради. Там де це доречно, психологи воліють надавати психологічно релевантну інформацію, тому що познайомити з інформацією - це не те ж саме, що дати пораду. Поради належать тому, хто їх дає. Інформація ж належить клієнтові, він може її використовувати тоді й так, як вважає за потрібним, або ж повністю проігнорувати їх.
Поради створюють залежність, знання дає волю. Психологи й психотерапевти не мають особливого знання або мудрості щодо того, як слід жити. Те, що вони головним чином привносять у процес психологічної допомоги - це професійні навички, які допомагають клієнтам досліджувати їхні внутрішні уявлення й конфлікти, розуміти існуючі проблеми й здійснювати зміни у власних думках, емоціях і поведінці.

Чому люди звертаються за психологічною допомогою?

Скільки людей - стільки підстав для звертання за психологічною допомогою. Одні приходять до психолога, сподіваючись впоратись з важкою життєвою ситуацією й прийняти виважене рішення, інші чекають від психолога порятунку від душевного страждання й таких симптомів, як депресія, тривога, страх. За психологічною допомогою часто звертаються також ті, хто зазнають труднощів у встановленні або підтримці задовольняючих особистих відносин.
Звертання за психологічною допомогою припускає узяття людиною певної відповідальності за власне життя й визнання, що щось у мені, як видно, не так. Але на це здатні далеко не всі. Рішучість втілити ідею звернутися за психологічною допомогою найчастіше виникає, коли людина починає усвідомлювати, що щось у його житті знову й знову повторюється з тим самим безрадісним результатом.
Консультація із психологом - це перший крок, який свідчить про реальне бажання щось змінити в собі, у своїх особистих відносинах або в професійнім житті, і цей крок робить дане бажання більш реальним. Звернення за допомогою до психолога говорить, з одного боку, про усвідомлення насущної потреби щось змінити у своєму житті, з іншої, - про готовність взяти відповідальність за власне життя. Тому ваш перший крок завжди буде правильно сприйнятий, і з першого візиту ви може розраховувати на серйозне ставлення, підтримку й повагу психолога.

Чого очікувати й чого не варто очікувати від консультації й допомоги психолога-консультанта?

Звертаючись за допомогою до психолога-консультанту, більшість людей сподіваються якнайшвидше відчути себе краще, багато хто настроює себе на швидке, майже чарівне рятування від своїх проблем. Почасти це зрозуміло. Як правило, люди не мають реального уявлення про процес психологічної допомоги. Взаємодія із психологом-консультантом уявляється їм простішою й легшою, ніж воно є насправді . Люди сподіваються, що після того, як вони розкажуть про свої проблеми, решту за них зробить психолог-консультант, переоцінюючи при цьому вплив фахівця й недооцінюючи необхідність власної активної участі в дослідженні й вирішенні існуючих проблем.
Найчастіше клієнти сприймають психолога-консультанта через призму фантазій, зводячи себе до пасивної ролі надання інформації для психологічного оракула. Магічне бажання мати побільше, прямо зараз і без вагомих зусиль тією чи іншою мірою властиве кожному з нас. Навіть ті, хто усвідомлюють, що для досягнення позитивного результату звичайно потрібні місяці, а часом і роки кропіткої роботи над собою, все-таки зазнають деяке розчарування, коли після однієї, декількох консультацій не виявляє істотних змін. Хоча, на відміну від магів і цілителів, психологи-консультанти не обіцяють людям швидкого й гарантованого зміни їх стану й життєвих обставин, очікування подібних трансформацій - досить поширене явище.
Очікування того, що за годину бесіди психолог-консультант складе психологічний портрет і проголосить чудесну пораду, яка все розставить на свої місця, - це також звертання до образу "ідеального батька". Багато з того, на що ми сподіваємося від психологічної допомоги, існує в ідеальному батьківському ставленні: співчуття й розуміння, щиросердечна теплота, терпимість до злетів і падіннь під час криз розвитку. Досить істотна різниця між психологом-консультантом і батьком полягає в тому часі, який їм приділяється для того, щоб показати себе з кращого боку.
Допомога психолога-консультанта й психотерапевта також відрізняється від звичної моделі стосунків лікаря й пацієнта, у яких пацієнтові відведена пасивна роль виконання вказівок лікаря. Інакше кажучи, не варто розглядати психологічну допомогу як пасивне надання інформації про існуючі проблеми, у той час як фахівець буде вас "лікувати" або "учити". Психологічна допомога - це спільна робота, у якій клієнтові відведена активна роль. Від вас очікується наступне: вчасно приходити на сеанси, не пропускати їх без поважної причини, брати активну участь у наданні інформації про себе й докладати зусиль для розуміння природи існуючих труднощів.
Психолог-консультант бачить своє завдання в тому, щоб забезпечити вас умовами для відкритого самовираження, тому на відміну від звичного спілкування психолог-консультант вагому частину бесіди приділяє слуханню. При цьому він не просто сидить, як може здатися на перший погляд, - він уважно слухає й спостерігає, для того щоб поділитися з вами своїми судженнями про те, які бар'єри стоять на шляху до розуміння й вирішенню існуючих проблем. У ході спільної роботи психолог-консультант допоможе реалістично оцінити життєві події й реакції на них. Проясняючи й перефразовуючи сказане вами, психолог-консультант може привести вас до розуміння того, що звичайно вислизає від вашого погляду. Психолог-консультант помічає раптові зміни вашого настрою й поведінки, допомагає відстежити непослідовність у ваших діях, звертає Вашу увагу на ті емоційні зміни, які відбуваються з вами при оповіданні про ті або іншій події.
Психолог-консультант допоможе вам встановити зв'язок між вашими почуттями й поведінкою, між подіями минулого й справжнім життям. Крім того, психолог-консультант запропонує вам нові засоби самопізнання - через вільні асоціації, інтерпретацію сновидінь, від реагування почуттів та інші прийоми. За допомогою такого роду взаємодії із психологом, через занурення у власний внутрішній світ і діалог, вам поступово відкриються нові перспективи й альтернативи рішення ваших проблем, ви навчитеся отримувати уроки з подій власного життя.

Яка етика професійної поведінки психолога-консультанта й психотерапевта?

У роботі психологів-консультантів і психотерапевтів існують ряд етичних принципів і вимог, проходження яким є обов'язковим. В основі етичних принципів лежить набір моральних приписань, що задають орієнтири коректної поведінки фахівця.
Кожна людина має певні життєві цінності й установки. Цінності - це система переконань і пріоритетів, які виражаються в схильності людей діяти певним чином. Психолог повинен добре усвідомлювати власні установки й з повагою ставитися до цінностей своїх клієнтів. Психолог повинен уміти встановлювати, що мають відмінності у власних уявленнях і поглядах клієнта й визнавати право останнього на особисті переконання й вірування. Разом з тим, одна із задач психологічної допомоги - допомогти клієнтові усвідомити свої установки й уявлення: зберегти ті, які йому дійсно дорогі й відмовитися від тих, які застаріли й створюють серйозні труднощі.
Це важке завдання для клієнта, що вимагає довіри фахівцеві. Перша складова такої довіри - його абсолютна віра в те, що інформація довірена фахівцеві, ніколи не буде комусь безвідповідально переданою. Конфіденційність є найважливішою умовою надання психологічної допомоги. Це значить, що зміст ваших бесід із психологом не може бути кому-небудь повідомлене без вашої згоди. Із цього правила є деякі винятки. Таким, наприклад, є ситуації, коли існує реальна загроза здоров'ю або життю клієнта або іншої людини. Одна із серйозних етичних проблем пов'язана з нерівністю позицій, яка має місце у стосунках між психологом і клієнтом.
Ця ж проблема у стосунках учителя й учня, лікаря й пацієнта, адвоката і його підопічного - у будь-яких стосунках, де є нерівний розподіл влади й коли один може надати іншому те, у чого він потребує. У жодній професії фахівцям не дозволяється експлуатувати свій вплив на клієнта в особистих цілях. Використання психологом інформації й можливостей клієнта з особистою вигодою також вважається неетичним.
Психотерапевт також не має права помінятися із клієнтом ролями й почати розповідати йому про свої життєві переживання й проблеми. Час контакту із психологом - це час, який належить клієнтові; він призначене для забезпечення професійної допомоги останньому. У будь-яких людських стосунках можуть виникати симпатії й бажання зробити стосунки більш близькими. Незважаючи на те, що довіра й емоційна близькість є важливою умовою психологічної допомоги (особливо в ході тривалої психотерапії), відносини між психологом і клієнтом споконвічно обмежені професійними рамками, що роблять неможливим вступ в особисті або подвійні стосунки, тобто які-небудь інші взаємини між психологом і клієнтом крім консультативних або психотерапевтичних відносин.